25 авг. 2013 г.

Сизьымзэ яратӥсько но огез понна бӧрдӥсько (с)

Туннэ нырысьсэ шӧдӥ сӥзьыл вуэмез. Эше доры мынӥ куное. Садаз улмо сиыса сылӥськом. И вдруг..Улмо шӧмен шӧдӥ сӥзьылэз. Малы ке пушкын бугыртӥськиз ваньмыз.  Сӥзьылэн мынам улонысь тросэз учыръёсы герӟаськемын. Хоть аламаез, хоть умоез.. Со ваньмыз бугыртӥське. Сюлэм висьыны кутске. Кытчы ке куриське, а тон уд валаськы.

Сӥзьыл мыным туж кельше. Особенно гуртын. Самой чебер гуртлэн дырыз. Нюлэсэз туж яратӥсько сӥзьыл. Тодэ лыктэ кызьы быдэс семьяен ветлӥмы ӵуж бадяр куар бичаны, чтобы сое корка чиге тырыны. Пичи вал на мон соку. Как раз выль корка выжимы вал. Шунды пуксён вакыт, бабье лето, писпуос вистӥ шунды нюлэскы пыре, шулдыр, спокойствие, вӧзыт семья..

Губиян вакыт. Туж яратӥсько губияны. Ма вообще бичаськыны яратӥсько. Единение с природой и с собой нимаське со. Сояз аре, берпуметӥ нуналаз гужемлэн, самой матысь адямиен губияны ветлӥмы.. Матысь.. Вал.. Со сыӵе странно. Сыӵе шаплы адямиос кылё ог-огзылы просто знакомойёс, ку соос вал самой матысь но яратоно. Малпасько вал яратон ӧвӧл шуыса, уг оскиськы вал вань шуыса. На самом деле вылэм. Жаль валай мон сое адямиез ыштэме бере гинэ..Табере солэн вообще мукет сюресэз, кудаз мон кожыны вообще уг быгатӥськы ини, не имею права.


1 комментарий: